Письмо розглядається як графічна фіксація мовлення, точніше – тексту мовлення, при якому написання – процес такої фіксації, письмовий текст – її результат.
У навчанні письма дослідники виділяють три етапи:
- оволодіння графікою/ орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно;
- засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні;
- оволодіння писемним мовленням як засобом спілкування.
Для кожного з етапів характерні різні типи і види вправ.
Розглянемо роль письма у навчанні усного мовлення, читання, лексики, граматики.
У навчанні лексики, граматики письмова фіксація матеріалу дає змогу:
- створювати додаткові асоціації, що допомагають запам’ятовувати лексичні одиниці, речення, структурні зразки;
- організовувати письмові вправи (класні та домашні), які сприяють розвиткові навичок користування лексичними та граматичними явищами;
- повторювати матеріал, який зафіксований у зошитах учнів;
- організовувати усні вправи, спираючись на зафіксовані в зошитах або на дошці структурні зразки, лексичні елементи.