Form 11

Practice is the best of all instructors

Вивчаючи цей розділ теми учень ознайомиться із дієсловами та конструкціями після яких потрібно вживати інфінітив з часткою to.

Complex object в англійській мові: правило і приклади вживання.

Це конструкція, що складається з іменника в загальному відмінку (noun in a common case) чи займенника в об’єктному відмінку (pronoun in an objective case) і інфінітива. Нагадаємо, як виглядають займенники в об’єктному відмінку:

I — me
you — you
he — him
she — her
it — it
we — us
they — them

Давайте подивимося, як на практиці реалізується complex object* в англійській мові на прикладах:*

I want you to be a doctor.
She saw him cross the street.
We heard them quarreling.

Ця конструкція будується за наступною схемою:


Підмет	Присудок	іменник в загальному відмінку або особовий займенник у об’єктному відмінку
They	see	me go to school.
I	find	him to be an imaginative person.
The teacher	declared	the rule to be easy.

Пропоную перглянути подане нижче відео, щоб визначити в яких випадках в конструкції Complex Object вживається інфінітив з часткою to.

Complex Object. The Using of the Infinitive or Participle 1.

Під час вивчення цього розділу теми учні ознайомляться:

1) В яких випадках в конструкції Complex Object слід вжити інфінітив.

2) В яких випадках в конструкції Complex Object слід вжити Participle1.

The using of Complex Object – завантажити презентацію

Complex Object. The Using of the Infinitive without to

The combination of a noun in the common case or a pronoun in the objective case and an infinitive used after the predicate forms a complex object.

Complex object (складне доповнення або складний додаток) складається з іменника в називному відмінку (the woman, the employees, the manager) або займенника в об’єктному відмінку (me, you, us, them, him, her, it) або дієслова в невизначеній формі ( з часткою to або без неї), або дієприкметника теперішнього часу (Participle I – дієслово + закінчення ing).

1. У першому типі подана граматична структура вживається після дієслів фізичного сприйняття see (бачити), hear(чути), watch (спостерігати), notice (замічати), feel (відчувати), в структурі якого міститься або інфінітив основного дієслова без частки to, або дієприкметник теперішнього часу. Хоча між цими двома варіантами існує смислова різниця (дієприкметник висловлює тривалий характер дії, дія в процесі його здійснення, а інфінітив – що дія закінчена).
2. Другий тип складається з вживання складного додатка після дієслів to make (змушувати) / to let (дозволяти).Важливо пам’ятати, що якщо дієслова вжиті в активному стані, інфінітив складного додатка вживається без частки to. Однак в аналогічних пасивних конструкціях наявність частки to необхідна. Також слід нагадати, що дієслово to let в пасивних конструкціях не вживається, замість нього використовується дієслово to allow: I will not let you go there. He was not allowed to go there.
3. Дієслова, що виражають бажання або небажання. Наприклад, to want (хотіти), структура would like (хотів\ хотіла би), to like (любити), to wish (бажати), to desire (бажати), to hate (ненавидіти) . (E.g. I wanted them to make the report by 5 p.m. Я хотів, щоб вони зробили звіт до 5 години вечора.) + дієслова, що виражають припущення. Наприклад, to expect (очікувати), to think (думати), to believe (вважати), to suppose (припускати), to consider (вважати), to find (знаходити, визнавати) ( I expect my partner to come on time. Я сподіваюся, мій партнер прийде вчасно.)

Іноді подія, про яку йде мова в головному реченні, і умова підрядного речення можуть відноситися до різних моментів часу: умова – до минулого, а наслідок – до справжнього / майбутнього або навпаки. У такому випадку ми маємо справу зі змішаним типом умовних речень. І ми можемо використовувати різні комбінації часів дієслів у головному і підрядному реченнях, ті, які найбільше підходять за змістом.

Таким чином, в граматиці прийнято виділяти три типи змішаних умовних речень.

У першому типі змішаних умова відноситься до минулого (Type 3), а наслідок – до теперішнього або майбутнього (Type 2).

Форма: If + Past Perfect (Simple or Continuous), + would + bare infinitive.

Все стане зрозуміло на прикладах:

Past – Present

If I had won the lottery, I would be rich. – Якби я виграв лотерею, я був би багатий. (але я не виграв лотерею в минулому і зараз не є багатою людиною)

If I had taken French in high school, I would have more job opportunities. – Якби я вчив французьку мову в старшій школі, у мене б було більше можливостей влаштуватися на роботу. (але я не вчив французьку, і тепер мені складно знайти хорошу роботу)

If she had been born in the United States, she would not need a visa to work here. – Якби вона народилася в Сполучених Штатах, їй не потрібно було б отримувати візу, щоб працювати тут. (але вона народилася десь не в США, і тому їй потрібно отримати візу для роботи зараз)

If you had taken your medicine yesterday, you would be well now. – Якби ви вчора прийняли ліки, тепер ви були б здорові.

Past – Future

If she had signed up for the ski trip last week, she would be joining us tomorrow. – Якби вона купила путівку на лижний курорт минулого тижня, вона б завтра до нас приєдналася. (але вона не купила і не збирається до нас приєднуватися завтра)

If Mark had gotten the job instead of Joe, he would be moving to Shanghai. – Їли би Марк отримав роботу замість Джо, він би переїхав до Шанхаю. (але він не отримав роботу, і в Шанхай збирається Джо, а не Марк)

У другому типі змішаних речень, умова, як правило, не відноситься до конкретного часу, а наслідок має відношення до минулого. Відносини між умовою і наслідком Type 2 – Type 3.

Форма: If + Past Simple or Past Continuous, + would + have + Past Participle.

приклади:

If he were not so absent–minded, he would not have mistaken you for your sister. – Якби він не був такий неуважний, він не прийняв би вас за вашу сестру. (але він розсіяний, і він переплутав сестер колись у минулому)

Still Beatrice had taken the trouble to go up to London and to buy the books for me. She would not have done that if she disliked me. – Все-таки Беатриса взяла на себе працю з’їздити в Лондон і купити мені ці книги. Вона б цього не зробила, якби не любила мене.

Умова може відноситися і до майбутнього:

If I were not going on my business trip next week, I would have accepted that new assignment at work. – Якби я не збирався у відрядження на наступному тижні, я б почав роботу над новим завданням на роботі.

Ще один можливий варіант змішаних речень – співвідношення другого і першого типу умовних речень.

Форма: If + Past Simple or Past Continuous + will + Bare Infinitive.

наприклад:

If she got back late last night, she will not come to work today. – Якщо вона прийшла пізно вчора, вона не прийде на роботу сьогодні.

Підіб’ємо підсумок всього вищесказаного у формі таблиці, в якій вказані основні правила вживання змішаного типу умовних речень:

Condition (умова)	Subordinate clause (підрядне речення)	Principal clause (головне речення)
Type 3 + Type 2	If Past Perfect / Past Perfect Continuous If you had called me yesterday,	Would / could / might + Bare Infinitive I wouldn’t be angry at you today
Type 2 + Type 3	If Past Simple / Past Continuous If I were a sushi-maker,	Would / could / might + have + Past Participle I would have made sushi for the party last week
Type 2 + Type 1	If Past Simple / Past Continuous If nobody bought milk yesterday,	Will + Bare Infinitive I won’t have cereal for breakfast

Підсумуємо

Таким чином виходить, що крім нульового і основних трьох типів умовних речень в англійській мові існує ще й змішаний тип. Ми його використовуємо, коли умова і наслідок мають місце в різних часах. Його слід вживати, коли, приміром, умова була в минулому, і вона вплинула на майбутнє, або ж навпаки, коли умова в теперішньому вплинула на минулі дії і ситуації. Змішаний тип не так часто зустрічається в мові, проте до нього треба бути готовим. Сподіваємося, що тепер у вас не залишилося прогалин в знаннях, що відносяться до теми умовних речень!